Готуємося до ЗНО з української мови та літератури без репетитора
З 2009 року в Україні вступ до вищих навчальних закладів можливий лише за умови проходження зовнішнього незалежного оцінювання. І це стало непростим випробуванням для випускників, їхніх батьків та вчителів. Щоб успішно виконати завдання з мови та літератури , готуватися потрібно систематично й відповідально. Це важлива умова для учнів. А батьки, мріючи про престижний вуз для дитини, шукають репетиторів або підготовчі курси.
Але вчитель не залишається осторонь від цієї роботи. І постає закономірне питання : як підготувати учнів до ЗНО?
Спочатку потрібно перевірити рівень знань учнів, після діагностики настає час для корекційної роботи.
Необхідно скласти план такої роботи та обрати найкращий саме для цього 11-го класу варіант побудови навчального процесу. Щоб підготовка до ЗНО була не формальною , а справжньою, потрібна співпраця вчителя та учня.
Ознайомитися з прийомами підготовки до ЗНО
Підготовка до ЗНО з теми "Синтаксис"
28 тиждень
Синтаксис. Словосполучення та речення
Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього. Смисловий зв'язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного.
За характером головного слова словосполучення поділяються на іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник): ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва; дієслівні: співати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порад; прислівникові: набагато зручніше.
Словосполучення входить до речення як його складова частина, є будівельним матеріалом для речення і може вичленовуватися із речення. Наприклад, у реченні: Зацвіла в долині червона калина (Т. Шевченко) — є два словосполучення: червона калина — калина яка? — смислове відношення (предмет і його ознака) означальне; зацвіла в долині — зацвіла де? — смислове відношення (дія і місце) обставинне.
Словосполучення, до яких входять два самостійні слова, називаються непоширеними (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).
Поширене словосполучення об'єднує в собі більше двох самостійних слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург, літо п'ятдесят третього, людина похилого віку).
Схеми будови наведених словосполучень
Словосполучення точніше і повніше, ніж окреме слово, називає предмети, дії, ознаки. Порівняйте:
книжка — цікава книжка; читати — читати газети.
Словосполучення не виражає думки, не має інтонаційного оформлення. Воно, як і слово, слугує матеріалом для побудови речень.
Зв'язок між словами у словосполученні виражається за змістом і граматично (зелене листя, а не, скажімо, «зеленої» листя; розв'язати задачу, а не розв'язати «задач») або тільки за змістом (наполегливо працювати). Тільки за змістом пов'язуються з головним ті залежні слова, що не мають здатності змінюватись (прислівники і дієприслівники), а також неозначена форма дієслова.
Не належать до словосполучень однорідні члени речення, сполучення самостійного і службового слів (перед концертом, проти вітру, тільки недавно), складені форми частин мови (більш виразний, будуть розповідати), а також підмет і присудок як граматична основа речення (діти граються; фільм прекрасний).
Три основні способи підрядного зв’язку в словосполученнях :
Узгодження — тип підрядного зв’язку, при якому форми залежного слова уподібнюються формам головного: веселий сміх, весела подія, веселе свято, веселі канікули.
Керування — залежне слово набуває форми того відмінка, якого вимагає головне слово: займатися за столом, пригорнув до себе, у глибині сцени. При зміні головного слова залежне не змінюється.
Прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом: особливо радісно, впевнено відповідати. За допомогою прилягання приєднуються незмінювані слова і форми слів — прислівники, неозначена форма дієслова, дієприслівник.
Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.
Типи речень за метою висловлювання
Залежно від мети й характеру висловлювання усі речення можна поділити на три основні типи: розповідні, питальні та спонукальні.
Розповідні речення містять у собі повідомлення про явища і предмети оточуючої дійсності або відповідь на запитання (ствердження або заперечення): Правди не сховаєш. Згаяного часу і конем не доженеш.
Питальні речення виражають питання або вживаються замість розповідних (риторичне запитання). На письмі в кінці питального речення ставиться знак питання: Хто ж од нас у світі дужчий? Із яких країн? Речення, що виражають риторичне питання: Чи ми ще зійдемось знову? Чи вже навіки розійшлись? Речення, які виражають спонукання до відповіді: Хто по-справжньому піклується підготовкою відповідних спеціалістів?
Спонукальними називаються речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця. Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Характерною ознакою спонукальних речень є особлива спонукальна інтонація, що супроводжує кожне спонукальне речення: Вставай, хто живий, в кого думка повстала, година для праці постала!
За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні та неокличні.
Речення, які можуть вимовлятися підвищеним тоном з особливою інтонацією, називаються окличними, в кінці яких ставиться знак оклику. Окличні речення можуть виражати: здивування, іронію, розгубленість, сумнів, невпевненість, упевненість; жах, злість, гнів, жаль, ніжність, любов, захоплення, докір, осуд, погрозу, наказ, заклик, прохання та ін.: Привіт вам, Карпатські гори, і вам, сріблясті річки!
Неокличні речення можуть бути розповідними, питальними та спонукальними: Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила — розповідне. Град буде — розповідне. Хто винен? — питальне. Сядь поряд — спонукальне.
Виконайте вправи.
1. Знайдіть у тексті й випишіть іменні словосполучення.
Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батькорої хати. У розлуці з цими неоціненними вартостями ми тужимо, згадуємо калину, і вона співпереживає разом з нами. Козак у похід готується, і думи важкі обступили його.
Калина — це той символ безсмертя, невіддільний від життя, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милі краї. Козак, умираючи на чужині, просить:
2. Знайдіть у тексті й випишіть дієслівні словосполучення.
У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, що мали багато хліба. Хліб переважує все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно лише за один рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить. Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмовить сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. А у нас — ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили. Ми позичаємо хліб на багатство (В. Земляк).
3. Випишіть із текстів словосполучення із керуванням.
I. Попереду височіли гори. Мимоволі перехоплювало подих від крутизни високих шпильчастих вершин, від духмяних пахощів. Різними барвами горів осінній ліс, та переважала червона й золота. Старі буки були наче щойно витягнуті з червоної фарби, ясні краплі якої ще й досі з тихим шелестом падали на землю. І серед цього полум'я і золота немов якийсь чародій розкидав примхливою рукою темно-зелені грона смерек. Повітря було наповнене пряною свіжістю нічного дощу, перестояними пахощами осінніх квітів. З ближнього міжгір'я струменів п'янкий хміль опалого листя (Л. Гуріненко).
4. Доберіть до українських словосполучень російські відповідники. Порівняйте засоби вираження у них синтаксичних відношень.
I. З.усіх сил, боротьба за владу, поїздка до моря, пливти катером, кращий за нас, яблуневий цвіт, екзамен із математики, подорожуючи лісом, за покликом серця, схильний до повноти, дорожчий за життя.
II. Больной гриппом, по вашему совету, синий от холода, сильнее остальных, невзирая на лица, старший по возрасту, поехать к родителям, бег с препятствиями, ухаживать за больным, знать больше всех, работать с увлечением.
.
5. Перетворіть словосполучення так, щоб змінився їх тип, уведіть їх у речення.
Збирати врожай, заготувати матеріал, поїхати до столиці, думати про майбутнє, бажати вчитися, надіятися на краще, складати план, любити природу, прийти вчасно, оголосити подяку, працювати сумлінно, підписати заяву.
12. Випишіть словосполучення, зробіть їх синтаксичний розбір.
Легенька тінь ночі упала на землю. Заблищали зорі в чистому небі, показався і місяць з-за гори — повний, червоний, неначе в бані парився. Сумно позирав він крізь пил та куряву на людську біганину, на чудний гук міста. У кожній хаті горить світло, а великі будинки неначе у вогні палають: з їх розчинених вікон ллються де співи, де бренькіт... (Панас Мирний).
Виконайте тест. Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення с прислівниковими в рядку:
A) хліб і сіль, ближче до людей, далеко від дому;
Б) жити чесно, щедро пригостити, п’ятами накивати;
B) згідно з законом, моторошно від страху, радісно на душі;
Г) повернутися пізно, краще за художника, щиро привітати.
2. Односкладним є речення в рядку:
A) Ніч – мов криниця без дна (М. Рильський).
Б) Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця (В. Сосюра).
B) Жити – добро робити (Народна творчість).
Г) Світло сяйною хвилею хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах (Є. Гуцало).
3. Непоширеним є речення в рядку:
A) Вже надворі стало світати (І. Нечуй-Левицький).
Б) Велике діло – писані слова! (Л. Костенко).
B) Полюють зайців по-різному (Остап Вишня).
Г) Наша Федора то шиє, то поре (Народна творчість).
4. Складним є речення в рядку:
A) О наші передчасно посивілі матері, із сапкою в руках, із серпом на плечі та болючою в очах югою (М. Стельмах).
Б) Кожен запорожець приписувався до певного куреня і мав відбувати військову службу в січовій залозі, у різних командах, роз’їздах (3 журналу).
B) Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині (В. Скуратівський).
Г) Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра).
5. Спонукальним є речення в рядку:
A) Життя людське коротке, а світ такий чарівний (В. Козаченко).
Б) Що ж воно таке, отой берег дитинства, в чому його притягальна сила, якими вимірами означити це непересічне поняття (В. Скуратівський).
B) Ой не шуми, луже, зелений байраче (Народна творчість).
Г) Як пощастило дівчинці в сімнадцять! (Л. Костенко)
6. Помилку допущено в словосполученні в рядку:
А) погляд на проблему;
Б) опанувати мову;
В) захворів завдяки недбальству;
Г) згідно з розпорядженням.
У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою
7. Установіть відповідність між словосполученням і головним словом у ньому,
1) Приємна розмова з товаришем; А. Приємно;
2) приємно від розмови з товаришем; Б. з товаришем;
3) приємно розмовляти з товаришем. В. розмовляти;
Г. розмова.
8. Установіть відповідність між словосполученням і його синонімічним словом.
1) Небезпечна ситуація; А. Паркан;
2) казати неправду; Б. обманювати;
3) огорожа з лози. В. небезпека;
Г. тин.
9. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Додаток; 2) обставина; 3) означення.
A. Дорога й праця – сестри рідні і благовісниці живі (М. Рильський).
Б. Починалось бабине літо (І. Нечуй Левицький).
B. Надворі почало свіжішати (І. Нечуй-Левицький).
Г. Нещастя об’єднує людей (В. Гжицький).
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Земля дитинства, стежки ранньоїлоності..! (2) Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа пе прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства. (3) Усе, як сказав один з філософів, скороминуще в цьому світі. (4) Але чи так уже й все – нам’ять, якщо вона не полишає людину, не робить її забудькуватою, неодмінно житиме отим далеким спогадом дитинства. (5) І чим далі людина відпливає роками, тим більшатиме тяга до нього.
(За В. Скуратівським)
10. Позначте речення, які мають три граматичні основи.
11. Позначте речення підсумкової роботи з української мови, у яких міститься риторичне запитання.
12. Висловіть власні міркування з приводу того, що таке чесність (6 -7 речень). Використайте різні типи речень за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні.
29 тиждень
Речення прості й складні, двоскладні й односкладні
Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні.
Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину (З. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій (В. Базилевський).
За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).
Речення, що складається лише з головних членів, називається непоширеним: Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).
Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).
Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (Нар. творчість). У реченні Сльози ллють пропущено підмет пташки.
Ускладненими називаються речення, які мають у своєму складі однорідні члени речення, відокремлені члени, звертання, вставні слова (словосполучення й речення): В моє серце задивились твої очі синім ранком, синім квітом, синім сумом (Б. Олійник); Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, раз по раз тихо сідало на землю, вкриваючи її золотим накриттям (Б. Грінченко); Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду - і, може, більше не прийду (М. Рильський).
Порядок слів у реченні
Порядок розташування слів у реченні вільний, проте існують певні правила, які визначають послідовність розміщення членів речення.
Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета (Епоха п'ятиповерхових будинків зародилася в 50-ті роки).
Прямий порядок другорядних членів речення пов'язаний з порядком слів у словосполученні:
- узгоджене означення стоїть перед означуваним словом;
- додаток- після керуючого слова;
- обставина може бути перед і після головного слова (у реченні ним виступає присудок).
Порушення прямого порядку слів з метою виділення якогось із них називається інверсією (зворотним порядком слів).
При зворотному (непрямому, інверсійному') порядку слів присудок передує підмету (Нещодавна до мене заходив Тарас).
Другорядні члени речення при інверсії також змінюють своє звичне місце.
Приклади:
прямий порядок: Я прийшов
непрямий (інверсійний): Прийшла Маринка
Логічний наголос
Виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного із слів називається логічним наголосом. Від місця логічного наголосу залежить зміст речення:
Порівняйте: Мишку нарешті збагнув, що він накоїв. Мишко нарешті збагнэв, що він накоїв. Мишко нарешті збагнув, щу він накоїв.
Виконайте вправи
1. Випишіть з тексту прості ускладнені речення. Визначте їх вид за будовою. Якими членами речення вони ускладнюються?
Туристів на вулицях Києва легко впізнати. Пасок фотоапарата, перекинутий через плече або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони неодмінно фотографуються на тлі футуристичного архітектурного ансамблю на Майдані, фонтанів на Хрещатику. Звісно, більшість київських туристів — це наші ж співгромадяни (вони присвятили свій вихідний не відпочинку десь на природі, а подорожі до столиці). Серед наших туристів спочатку важко вирізнити інших мандрівників. Вони прибули сюди за тисячу (якщо не більше) кілометрів. Власне, ви навряд чи впізнаєте чужих одразу: вам треба буде почути їхню мову. Наші сусіди з півночі, сходу, півдня їздять сюди відпочивати «за кордон», як ми до Праги, Відня чи Варшави. Туристи обмінюються в інтернет-виданнях своїми враженнями від мандрівок Києвом — і позитивними, й негативними. Та є в них цікава тенденція. Мандрівники, наприклад, лають за щось Київ, але при цьому порівнюють його не з Москвою, Пітером, Кишиневом, Мінськом, а з Прагою, Берліном і Парижем. Ось так. Київ має рівнятися на європейські міста (3 журналу).
2. Відновіть прямий порядок слів у реченнях.
1. Любо так коханою землею йти і пити вітер рідний без кінця.
2. У небі яскравому айстрами білосніжними пропливають хмари.
3. Кружляє сніг перший уже над землею і падає тихо.
3. Відредагуйте текст.
На Запорозькій Січи судно будівництво з давна росвивалось і досягло високого уровня і досконалості. Казацькі майстри-корабельники славилися і за межами україни. Їх часто приглашали і до москви що б вони навчали корабельному ділу. Одну чайку зпоруджувало в продовж пів місяця понад шестидесят людей. Запорозькі чайки були довжиною пятнацять - двацять два метра, висотою не більш чотири метра, а шириною - шість метрів. Човен брав на борт сорок-шісдесят казаків.
Виконайте тест
1. Граматичну основу двоскладного речення становлять:
А підмет і означення
Б присудок і обставина
В головні та другорядні члени речення
Г підмет і присудок
2. До односкладних речень належать:
А непоширені прості речення
Б речення з пропущеним підметом
В речення з одним головним членом
Г неповні речення
3. Виберіть речення, у якому є означення, додаток, обставина.
А Трошки вірить серце в забобони логікам усім наперекір (М. Рильський).
Б Широкою чарівною музикою зашумів дощ (О. Гончар).
В Подяку ми складаємо землі своїх батьків (Р. Лубківський).
Г Люблю хати древлянського Полісся (Л. Костенко).
4. Яке з поданих речень належить до узагальнено-особових?
А Звіряю свої вчинки за життям своїх батьків і дідів.
Б Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
В Не знаючи дороги, рушили навпростець.
Г Запахло м'ятою і любистком.
5. Укажіть, на які групи поділяються односкладні речення
а) Прості, складні, неускладнені, неповні
б) Безособові, узагальнено-особові, означено-особові;
в) З головними членами речення – підметом або присудком.
6. Знайдіть односкладне речення з головним членом – присудком:
а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра;
б) Повний місяць похиливсь над гаєм;
в) Вовчицею ніч за вікном чигала;
г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок...
7.Виділіть означено-особове речення.
а) Їдуть довго душними вулицями;
б) Цілую всі ліси;
в) Ой, поділять тебе, земле, поділять;
г) Кирила поведуть на край міста.
8. Виділіть складне речення
А) Благословенна в болях ран степів широчина бездонна.
Б) Мене ліси здоров'ям напували, коли бродив у їхній гущині.
В) Жіночі голоси, чисті, високі і сильні, мов янгольські хори, вели свою пісню.
Г) Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі.
Текст
1. Я задумуюся часто. 2. Чого ми все рідше й рідше називаємо шляхи гостинцями? 3. Відколи нарядили їх у асфальт, ніби у фрак, то зразу взяли до вжитку чуже, важке й глухе слово – шосе. 4. А в слові "гостинець" відчувається гість.
9. Позначте питальні речення.
10. Позначте речення з прямим порядком слів.
11. Вискажіть свою власну точку зору щодо цієї проблеми.
Особливості побудови роздуму для ЗНО (пам' ятка для учнів)
І. Вступ ( що спонукало автора взяти участь у обговоренні; які погляди існують на це питання).
ІІ. Основна частина
Теза , яку автор обстоює або спростовує (учень формулює тезу, яка презентує його власну позицію щодо порушеної в завданні проблеми).
Аргументи ( два доречні й переконливі докази, підтвердження висловленої тези ), які пов'язують тезу з прикладами.
Приклади
1) один розгорнутий , добре пояснений приклад із художньої літератури чи інших видів мистецтв ( указано проблему, порушену у творі, художній образ, через який проблему розкрито, назву й автора твору) ;
2 ) один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або із власного .
Учень повинен своїм другим прикладом показати, як його міркування стосовно шляхів розв’язання певної проблеми виявляються, підтверджуються в особистому житті конкретних людей або в суспільному минулому чи нинішньому житті. Можна використати факти з біографії митців, але ілюстрації повинні логічно вписуватися в розвиток доведення.
ІІІ. Висновок
Підсумок зі свого доведення, що відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. Тобто наприкінці власного висловлення учень робить підсумок зі свого доведення, указуючи на те, яку домінантну думку він тримав у полі зору, коли наводив аргументи й приклади.
Треба звернути увагу учнів, що на результат впливають також логічність і послідовність викладу власного висловлення ( зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки ).
А обсяг твору - 200-250 слів ( на відміну від контрольного твору за програмою 11 класу ).
| 
